Майже 400 тисяч українців уже працюють у Німеччині. Як повідомляє Deutsche Welle, у червні 2026 року рівень зайнятості громадян України досяг 39,7%. За рік кількість працевлаштованих зросла приблизно на 64 тисячі. Щомісяця роботу знаходять ще понад 5 тисяч українців.
За цими цифрами стоять реальні історії людей, які поступово знаходять роботу, вчать мову та будують нове професійне життя.
Де працюють українці?
За даними Федерального агентства зайнятості, українці найбільш активно працевлаштовуються у виробництві, торгівлі, охороні здоров’я та соціальній сфері, будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та сфері послуг. Значна частина працює у сфері тимчасової зайнятості, садівництві та обслуговуванні будівель.
Дослідження Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB) показує цікаву відмінність: чоловіки частіше працюють у виробництві, транспорті й логістиці, будівництві та технічних професіях. Жінки частіше зайняті у сфері обслуговування, харчування та прибирання, причому значна частина працює неповний день.
Водночас приблизно кожен п’ятий працевлаштований українець працює у професії, де в Німеччині відчувається дефіцит кадрів. Тобто українці — це вже не лише працівники, які допомагають закривати вакансії, а й потенційні фахівці для секторів, де людей системно не вистачає.
Німецька мова: головний «ключ» до кращої роботи
Мова залишається одним із головних викликів. У березні 2026 року понад 43 тисячі українців були залучені до інтеграційних курсів, а ще близько 10 тисяч — до професійного вивчення німецької мови.
Це важливо не лише для повсякденного життя. Хороша німецька часто визначає, чи зможе людина перейти з роботи «аби працювати» до професії за спеціальністю.
Іноді проблема звучить просто: диплом є, досвід є, вакансія є — а німецької поки не вистачає.
А що з українськими дипломами?
Тут ситуація поступово змінюється. У 2024 році було подано близько 7300 заяв на визнання українських професійних кваліфікацій — більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше. Найчастіше йдеться про регульовані професії: інженерів, медиків, педагогів, вихователів та працівників сфери догляду.
Для таких професій одного диплома недостатньо: потрібно пройти процедуру визнання кваліфікації та виконати додаткові вимоги, зокрема щодо знання мови.
Ausbildung як новий старт
Для тих, хто не може або не хоче одразу працювати за українською спеціальністю, одним із варіантів стає Ausbildung — професійне навчання, яке поєднує теорію з практикою на підприємстві.
Особливо перспективними залишаються сфери, де Німеччині бракує працівників. Серед них — догляд, медицина, технічні та ремісничі професії. Наприклад, у 2024/25 навчальному році понад 59 тисяч людей розпочали професійне навчання за спеціальністю Pflegefachmann/Pflegefachfrau. При цьому Ausbildung — не обов’язково «крок назад» для людини з вищою освітою. Для багатьох це спосіб отримати німецьку кваліфікацію, професійну мову та досвід, який визнає місцевий роботодавець.
Робота є, але шлях до неї не завжди прямий
Німецький ринок праці поступово відкривається для українців, але інтеграція — це не кнопка «працевлаштувати». Це радше маршрут із кількома зупинками: мова, документи, визнання диплома, перша робота, Weiterbildung або Ausbildung — і вже потім професійне зростання.
За оцінкою IAB, українці знаходять роботу в Німеччині швидше, ніж попередні групи біженців. Важливу роль у цьому відіграли ранній доступ до ринку праці, мовних та інтеграційних курсів і консультацій служб зайнятості.
Тож цифра у майже 400 тисяч працевлаштованих — це не лише статистика. За нею стоять тисячі людей, які щодня вчать німецьку, складають іспити, підтверджують дипломи, освоюють нові професії та поступово знаходять своє місце на німецькому ринку праці.
Автор: Лавренко Н.
Фото: pixabay
Читайте також: Лейпциг як місто для життя
