В Німеччині провели масштабне дослідження питання працевлаштування українців

Зайнятість зростає після року перебування – такого висновку дійшли  німецькі учені в ході масштабного дослідження питання працевлаштування українських біженців.

На сайті Інституту з дослідження ринку праці та кар’єри (IAB) у Нюрнберзі опублікована доповідь, присвячена, зокрема, “інтеграції українських біженців на ринку праці”. Її заголовок зазначає: “Зайнятість починає зростати через рік після переселення”.

Соціологи двічі провели репрезентативні опитування: спочатку влітку-восени 2022 року проанкетували майже 12 тисяч респондентів, потім узимку-навесні 2023 року знову опитали приблизно 6 тисяч із них.

Після 12 місяців перебування у ФРН зростає кількість працюючих

У результаті з’ясувалося, що після 12 місяців перебування у ФРН частка працюючих серед працездатних українських біженців різко зросла до 28 відсотків, тоді як у середньому вона становить 18 відсотків. Тож можна припустити, що найближчим часом кількість громадян України, які працевлаштувалися, має почати помітно зростати, адже більшість із них приїхала в Німеччину навесні або на початку літа минулого року. Тим більше, що 93 відсотки з тих, хто на момент анкетування не працював, заявили про намір працевлаштуватися: 69 відсотків відповіли, що зроблять це “неодмінно”, 24 відсотки – “імовірно”.

Більшість українських біженців підвищували свої шанси знайти роботу. 62 відсотки відвідували інтеграційні або мовні курси, ще вісім відсотків навчалися – або в загальноосвітніх школах, або в професійно-технічних навчальних закладах (без матеріальної винагороди), у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації. Настільки висока активність – інший ключовий висновок доповіді.

68 % біженців з України в працездатному віці мають вищу освіту

Яскраво виражене прагнення працевлаштування серед українських біженців“, на яке вказують автори, “дає змогу розраховувати на прискорену інтеграцію після закінчення курсів”.  Під час анкетування 54 відсотки тих, хто має намір працювати, заявили, що планують зробити це приблизно через рік. У будь-якому разі потреба в працівниках величезна: у Німеччині наростає дефіцит кадрів найрізноманітнішої кваліфікації. А 68 відсотків біженців з України в працездатному віці мають вищу, ще 16 відсотків – професійно-технічну освіту.

Дуже серйозна проблема – догляд за дітьми

Широке поширення серед українських жінок різних форм неповного робочого дня, своєю чергою, значною мірою пояснюється тим, що багато хто з них приїхав із малолітніми дітьми, нерідко  дошкільного віку. Представлені в доповіді дані наочно показують, що чим старші діти, тим частіше українки працевлаштовуються.

Знання мови забезпечує вищий заробіток

Одним з найважливіших питань працевлаштування  є знання мови. “Заробітки біженців, які закінчили курс німецької мови на рівні C1 або C2, на 38 відсотків вищі, ніж у тих, хто не пройшов мовний курс”, – наголошується в доповіді.

_________________

Нагадаємо, що Німеччина прийняла з кінця лютого 2022 року понад один мільйон громадян України, які залишили свою країну через повномасштабну російську агресію, і посідає за цим показником друге місце в ЄС після Польщі. Серед прибулих до ФРН українських біженців у працездатному віці від 18 до 64 років частка жінок становить 80 відсотків. Абсолютна більшість із них має вищу освіту. Приблизно половина приїхала з малолітніми дітьми.

 

 

Джерело: dw.com
Фото: Pixabay

Related posts