Німеччина шукає ефективні шляхи допомоги Україні щодо обліку та залучення громадян призовного віку, які наразі перебувають за кордоном. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив пропозицію використовувати офіційні бази даних ФРН для передачі інформації українській стороні, підкреслюючи при цьому, що будь-які заходи мають відбуватися суворо в межах законності та «без примусу».

Фокусне слово — військовозобов’язані українці в Німеччині — стало предметом активних дискусій серед німецьких та європейських політиків у контексті оновлення правил перебування біженців.

За словами очільника МЗС Німеччини, німецька система володіє повною інформацією про громадян України, які перебувають у країні. Ідеться про дані реєстрації місця проживання, надання офіційного статусу тимчасового захисту, а також отримання соціальних виплат.

Завдяки передачі цих даних український уряд зможе точно встановити місцеперебування співгромадян і надсилати їм офіційні сповіщення та заклики повернутися додому для виконання військового обов’язку.

Детальніше про першоджерело заяви та позицію німецьких урядовців можна дізнатися в оригінальному матеріалі на Українській правді.

Підтримку ініціативи щодо повернення українців призовного віку раніше висловлював і голова Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зьодер. У німецькому політикумі зазначають, що подібні кроки є логічними та обґрунтованими в умовах триваючого захисту України.

Разом із тим у Європейському Союзі поступово змінюються підходи до надання прихистку. Раніше ЄС продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Проте для новоприбулих чоловіків призовного віку введені додаткові вимоги: претендувати на статус можна лише за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

Офіційну інформацію щодо умов перебування та статусів біженців у Європі можна також переглянути на інформаційному порталі moct.eu.

Берлін наголошує: передача даних є лише інструментом оповіщення та обліку, а не силовим видворенням, адже Німеччина дотримується європейських правових норм щодо добровільності та прав людини.