Європа змінює правила: чому українським біженцям дедалі складніше реалізуватися та залишатися за кордоном

П’ятий рік повномасштабної війни в Україні змушує європейські країни суттєво переглядати свої програми підтримки вимушених переселенців. Останні рішення урядів провідних держав ЄС свідчать про чітку тенденцію: умови перебування стають дедалі жорсткішими, фінансова допомога скорочується, а безкоштовне державне житло скасовується. Західні країни відкрито роблять ставку виключно на економічних мігрантів, які спроможні працювати на місцеву економіку, залишаючи вразливі верстви населення у вкрай скрутному становищі.

Незважаючи на високий рівень освіти та знання мов, тисячі українців стикаються з проблемою професійної деградації та неможливості реалізувати себе. Чому так відбувається і до чого готуватися біженцям — детально у нашому матеріалі.

Професійний глухий кут: кваліфікація як мінус

Історія українки Антоніни Яременко, яка через війну опинилася в Швеції, є типовою для сотень тисяч висококваліфікованих біженців. Маючи дві вищі освіти, вільно володіючи англійською та вивчивши на належному рівні шведську мову, жінка протягом чотирьох років отримувала від місцевих роботодавців лише відмови або пропозиції низькокваліфікованої праці.

«Ти чуєш весь час лише: “Ну окей, можете йти до нас прибиральницею”. Тобі вважають за можливе сказати про те, що твоя кваліфікація нікому не потрібна, не цікава і є твоїм мінусом», — ділиться Антоніна.

Такий підхід з боку європейського ринку праці заганяє українських фахівців у глухий кут, змушуючи обирати між втратою професійних навичок та поверненням додому, навіть попри безпекові ризики. Ознайомитися з детальнішим оглядом умов працевлаштування та адаптації можна у великому дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС), де аналізуються головні проблеми українців за кордоном.

Скорочення допомоги та скасування пільг: як країни ЄС змінюють політику

Європейські держави планомірно обмежують витрати на утримання біженців, стимулюючи працездатних осіб до повної самостійності або повернення в Україну.

Німеччина та Польща

Німеччина, яка наразі приймає кожного четвертого українського біженця, з липня суттєво посилила правила отримання соціальних виплат.

У сусідній Польщі, де проживає близько мільйона українців, ситуація змінилася ще радикальніше. Польська влада скасувала безкоштовну медицину для всіх власників статусу UKR (включаючи літніх людей та осіб з інвалідністю). Крім того, непрацюючі біженці втратили щомісячну дитячу допомогу у розмірі 800 злотих. Як наслідок, тисячі родин опинилися на межі виживання, без коштів на оренду, ліки та їжу. Це відбувається попри те, що працюючі українці вже сплатили до бюджету Польщі у вісім разів більше податків, ніж країна витратила на їх підтримку.

Ірландія

Ірландський уряд вживає кардинальних заходів через перенасиченість ринку нерухомості. Для новоприбулих термін безкоштовного проживання скоротили до 30 днів. Найгучнішою заявою стало рішення повністю згорнути програму безкоштовного державного житла, внаслідок чого близько 16 000 українців можуть опинитися на вулиці. Процес виселення розтягнуть на 6 місяців, обіцяючи подбати про найбільш вразливі категорії.

Що чекає на українців далі?

За даними аналітиків, за кордоном перебуває понад 5,6 млн українців. Близько 40% з них — дорослі жінки працездатного віку. Попри те, що Європейська комісія офіційно виступила з пропозицією продовжити тимчасовий захист для біженців ще на один рік, правила гри суттєво змінюються. Згідно з офіційними даними, які публікує Міністерство соціальної політики України, статус планують пролонгувати до 4 березня 2028 року, що має забезпечити людям правову визначеність.

Проте, як зазначає видання «Європейська правда», нова ініціатива містить важливе обмеження: тимчасовий захист більше не надаватиметься новоприбулим військовозобов’язаним громадянам, які залишили Україну всупереч законодавству.

Паралельно з цим європейські уряди починають розробку програм фінансової підтримки для тих біженців, які добровільно вирішать повернутися на батьківщину. Аналітики прогнозують, що за умови завершення війни або її гарячої фази, в Україну готові повернутися від 1,5 до 2,5 мільйонів громадян. Проте головним фактором для людей залишається безпека, а також спроможність української влади забезпечити тих, хто повернувся, робочими місцями та житлом.

Відеоматеріал для аналізу взято з репортажу Христини Величанської (марафон «Єдині новини», телеканал Факти ICTV / Подробиці).

Посилання на першоджерело: Дивитися відео на YouTube

Читайте також: Зміни в Німеччині з 1 липня 2026 року

Фото: pexels