В Україні відчутно зростає внутрішня політична напруга. Акція, що отримала назву «Картонний майдан» і починалася як серія пікетів із саморобними плакатами з картону, переросла в кризу довіри між цивільним суспільством, військовим командуванням та вищою політичною владою. Події, що спровокували протести, оголили системні проблеми, які сьогодні ігноруються або використовуються в політичних інтересах практично всіма сторонами конфлікту.
Військове командування: Виконавчість та людські жертви
З одного боку перебуває військове керівництво на чолі з головнокомандувачем Олександром Сирським. Призначений на посаду для виконання жорстких завдань, Сирський сприймається як виконавчий командувач, який без огляду на жертви під час «м’ясних штурмів» втілює політичну волю Володимира Зеленського.
За фасадом військової ефективності приховуються важкі факти та скандали:
-
Загибель на етапі підготовки: За наявними даними, зафіксовано вже понад 30 випадків смерті військовослужбовців безпосередньо під час підготовки в його Окремому штурмовому полку «Скеля».
-
Показові акції ціною життів: Резонансним став епізод у Костянтинівці, де двоє українських бійців потрапили в полон після того, як отримали наказ зняти відео з прапорами України та портретами Зеленського і Сирського.
Критики вбачають у цьому підхід, за якого життя солдатів приносяться в жертву заради політичних медіазвітів та сліпого виконання наказів згори.
Зворотний бік технократії: Система Федорова
На іншому боці політичного поля перебуває Михайло Федоров. З одного боку, на посаді міністра оборони та цифрового реформатора йому приписують розвиток технологій, які зробили можливими дальні удари дронами по російських НПЗ.
З іншого боку, його управлінський слід викликає фундаментальні запитання:
-
Корупційні скандали: У 2024 році, коли Федоров очолював Держспецзв’язку, зі структури було викрадено близько 600 мільйонів гривень, що стало одним із найбільших фінансових скандалів в оборонному секторі.
-
Провал роботи з мобілізацією: Одним із головних завдань Федорова на посаді міністра оборони було вирішення проблеми «бусифікації» — насильницької та хаотичної мобілізації на вулицях, у процесі якої вже загинуло понад сотню людей. Однак системну реформу мобілізації він повністю провалив.
Політична верхівка: Корупція в оточенні
Над обома фігурами стоїть президентська влада, чиї ключові соратники та «найкращі друзі» просто зараз перебувають під слідством, підозрюючись у масштабній корупції та розкраданні державного майна.
Штучний імпульс чи реальний протест?
Головне питання, яке виникає навколо «Картонного майдану», полягає в істинній природі цієї акції. Спостерігачі та громадськість обґрунтовано сумніваються в щирості того, що відбувається. Виникає логічний дисонанс: українське суспільство довгі місяці практично не реагувало на масові смерті людей під час жорстких затримань співробітниками ТЦК, на загибель солдатів у полку «Скеля» або на офіційно встановлені факти корупції в найближчому оточенні президента.
Однак масштабний протест несподівано спалахнув на захист конкретного міністра, до якого в суспільства накопичилася маса власних репутаційних та фінансових запитань. У результаті «Картонний майдан» поки що не виглядає як спонтанний народний порив проти внутрішніх злочинів влади. Швидше він залишає враження чергового інструменту в кулуарній боротьбі еліт, де цивільний протест використовується як медійний щит для захисту окремих політичних фігур.
Статтю підготував Станіслав Мустаєв
Зоображеня створене за допомогою Chat GPT
Читайте також: Альтернативне поселення на колесах — Wagenplatz karlhelga
