Невидимі бар’єри: У Німеччині опубліковано дослідження про дискримінацію українців у Jobcenter
Антидискримінаційна служба ФРН (Antidiskriminierungsstelle des Bundes) представила звіт, який проливає світло на системні проблеми у взаємодії відомств із вихідцями зі Східної Європи. Особливу увагу в документі під назвою «Diskriminierung von Menschen aus dem östlichen Europa im Kontakt mit Jobcentern» приділено українським біженцям. Дослідження показує: за офіційними процедурами часто ховаються стійкі стереотипи та упереджене ставлення, які заважають реальній інтеграції.
«Привілейований» статус як джерело проблем
Згідно з Директивою ЄС про тимчасовий захист, українці отримали прямий доступ до допомоги Bürgergeld. Однак те, що юридично є нормою захисту, у стінах Jobcenter часто сприймається як невиправданий привілей.
«Рішення було політичним і сприймалося як таке, що може поставити під загрозу соціальний мир», — зазначають співробітники відомства в інтерв’ю дослідникам.
Медійний та політичний дискурс про «пільги» для українців проник у щоденну роботу чиновників, створюючи атмосферу напруги ще до початку консультації.
Завищені очікування: пастка «культурної близькості»
Дослідження виявило парадокс: позитивні стереотипи про українців працюють проти них. Від біженців чекали миттєвих результатів через:
- Високий рівень освіти: «Вони мають знайти роботу відразу».
- Європейську ідентичність: «Вони такі ж, як ми, їм буде простіше».
Коли інтеграція не відбувалася миттєво, «захоплення» змінювалося роздратуванням. У результаті тимчасові труднощі (мовний бар’єр, стрес) інтерпретувалися не як об’єктивні перешкоди, а як небажання працювати.
«Не вписуються в образ біженця»
Однією з найгостріших тем стала оцінка зовнішнього вигляду. Співробітники Jobcenter нерідко судять про потребу людини в допомозі за її автомобілем або доглянутістю.
«Люди, яких ми бачимо, мають ідеально зроблені нігті, добре одягнені та їздять на гарних автомобілях. Це не вписується в образ біженця», — цитата з дослідження.
Такі поверхневі судження ігнорують той факт, що люди рятували своє майно від війни, і наявність речей із «минулого життя» не означає відсутності потреби в підтримці зараз.
Міфи про «соціальний туризм»
Тема поїздок в Україну стала однією з найтоксичніших у робочому середовищі Jobcenter. Дослідження фіксує, що співробітники часто висловлюють обурення з цього приводу, ігноруючи правові норми (право на 21 день відсутності) та людські причини (відвідування родичів, оформлення документів).
Чому насправді складно знайти роботу?
Автори дослідження підкреслюють: не «високі виплати» утримують людей вдома, а структурні бар’єри, які Jobcenter часто ігнорує:
- Бюрократія: Виснажливі процедури визнання дипломів.
- Сімейні обставини: Величезний дефіцит місць у дитсадках (особливо для матерів-одиначок).
- Психологія: Травматизація війною та невизначеність майбутнього.
- Ресурс відомства: Нестача персоналу та непрозорість процедур у самих Jobcenter.
«Ніхто не хоче брати матір з маленькою дитиною», — цей вердикт роботодавців часто ставить хрест на спробах українок вийти на роботу, незважаючи на їхню високу кваліфікацію.
Рекомендації Антидискримінаційної служби
Для виправлення ситуації відомство пропонує низку заходів:
- Захист прав: Розширення дії антидискримінаційних законів на державні органи.
- Спеціалізація: Створення команд, навчених роботі з біженцями з урахуванням специфіки східноєвропейського регіону.
- Відмова від тиску: Перехід від політики «швидкої інтеграції будь-якою ціною» до якісного підбору роботи за кваліфікацією.
Висновок дослідження однозначний: українці опинилися в ситуації, де їхній особливий правовий статус став не лише захистом, а й приводом для стигматизації. Системні помилки в роботі Jobcenter вимагають не лише адміністративних, а й глибоких суспільних змін.
Джерело: Antidiskriminierungsstelle des Bundes (Антидискримінаційна служба ФРН)
https://www.antidiskriminierungsstelle.de/SharedDocs/aktuelles/DE/2025/20251216_Studie_Buergergeld.html
Фото: Pixabay
