Лейпцизький книжковий ярмарок 2025 року завершився, залучивши рекордні 296 000 відвідувачів протягом чотирьох днів. Це на 13 000 більше, ніж минулого року. Популярність заходу стала свідченням того, наскільки важливим для сучасного суспільства залишається живий досвід, якого не можуть замінити навіть найсучасніші технології.
Для директора Лейпцизького книжкового ярмарку, Астрід Беміш, велика кількість відвідувачів підкреслює роль цього заходу як “місця для зустрічей, обміну думками та відкриттів”. Вона відзначила, що ярмарок надає платформу для актуальних тем, таких як штучний інтелект та аудіокниги, що активно обговорюються в нових форматах.
Особливо великий ажіотаж почався в суботу. Черги на вході до ярмарку були значними, незважаючи на те, що попередній продаж квитків було припинено за тиждень до події. Прес-секретар ярмарку, Фелікс Вісоцкі, підтвердив, що саме субота стала найбільш насиченим днем.

Багатогранність ярмарку: від манги до антикварних книг
Лейпцизький книжковий ярмарок є справжнім культурним різноманіттям. Окрім класичних книжкових стендів, його частиною є Manga-Comic-Con. Це привертає увагу шанувальників японської культури та манги. Тут можна було побачити костюми, вироби ручної роботи, а також насолодитися численними художніми виставками.
Наразі ярмарок також став важливою платформою для обговорення цифрових інновацій. Видавці та автори представляють свої твори не тільки в традиційному друкованому форматі, а й на цифрових платформах, активно обговорюючи новітні тенденції в світі електронних книг.
Країна-гостя: Норвегія
Цього року основною країною-гостею ярмарку стала Норвегія. Учасниками від Норвегії були 50 авторів, серед яких Йохан Харстад, Майя Лунде та Карл Ове Кнаусгард. Цьогорічна участь Норвегії як країни-гості дала авторам нагоду представити свої нові книги перед зацікавленою аудиторією та залучити її до норвезької культури. Завдяки своєму широкому охопленню, Лейпцизький книжковий ярмарок і фестиваль «Лейпциг читає» є ідеальними платформами для зміцнення інтересу до Норвегії та її літератури серед німецьких читачів.

Українська програма на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2025
Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2025 перебував у Залі 4, D309. Цього року Україна була представлена дев’ятьма видавництвами, серед яких «Моя книжкова полиця», «Час майстрів», «Ранок», «Час Змін Інформ», «Білка», «Probooks», видавничий дім «АДЕФ-Україна», німецько-український журнал «Gel[:b]lau» та українська культурно-освітня організація «Oseredok Leipzig e.V.». Презентували переклади на німецьку книг: про Мустафу Джемілєва, перевидання творів Оксани Забужко, а також твори Тамари Дуди та Станіслава Асєєва. На стенді також відбулась презентація посмертної книги Вікторії Амеліної – “Дивлячись на жінок, що дивляться на війну”.
Офіційне відкриття Українського стенду відбулося за участю таких визначних осіб, як директорка ярмарку Астрід Бьоміш, Уповноважена федерального уряду ФРН з питань культури та засобів масової інформації, Державна міністерка Клаудія Рот, керівник Саксонської державної канцелярії Андреас Хандш та журналіст Максим Буткевич. Захід модерувала керівниця представництва Українського інституту в Берліні, Катерина Рітц-Ракул.
На Українській сцені ярмарку відбулись публічні читання, дискусії та презентації. Серед спікерів були: письменниця та режисерка Ірина Цілик, правозахисник Максим Буткевич, письменник Станіслав Асєєв, письменниця Оксана Забужко та журналіст Павло Казарін.
Програму Українського стенду на Лейпцизькому книжковому ярмарку організували: Український інститут книги, «Goethe-Institut в Україні», Український інститут, «Мистецький арсенал», «Meridian Czernowitz» та інші культурні партнери.
Слоганом української команди на ярмарку було: “Голоси стійкості та культурного оновлення”.
Цей захід є незмінною платформою для представлення української літератури на міжнародній арені, що підкреслює не лише культурну стійкість України, а й її здатність долати труднощі, зберігати свою ідентичність та творити нові сенси.

Прочитати статтю про відкриття ярмарку (німецькою) мовою можна тут.
ФОТО: Михайло Ващенко