Серед численних казок, що супроводжували дитинство мільйонів людей у всьому світі, «Принцеса на горошині» вирізняється лаконічністю, витонченістю і символізмом. Вперше надрукована у 1835 році Гансом Крістіаном Андерсеном, ця історія про справжню принцесу, яка змогла відчути горошину через 20 перин, набула світової слави. Але що стоїть за цією простою, майже анекдотичною казкою? Яке її походження, які цікаві факти з нею пов’язані, і чому вона має стійкий зв’язок з німецькою культурою?
Походження: Андерсен і фольклорні джерела
Казка «Принцеса на горошині» була вперше опублікована 8 травня 1835 року у Копенгагені у збірці «Казки, розказані дітям» (Eventyr, fortalte for Børn). Це була одна з перших казок Андерсена, яка одразу привернула увагу, хоча не всі критики сприйняли її однозначно.
Цікаво, що Андерсен не вигадав її повністю з нуля. Він стверджував, що почув подібну історію в дитинстві, хоча у традиційному данському фольклорі подібних сюжетів немає. Натомість фольклористи вважають, що джерелом міг бути шведський варіант — казка про принцесу, яка спала на семи горошинах. Там результат залежав не від чутливості, а від допомоги магічної істоти — кота.
Також можна простежити аналогії з давньосхідними оповідями, де надчутливість до дрібниць символізує благородне походження. Це свідчить, що Андерсен не просто переповів фольклор — він створив щось нове, витончене і глибоко символічне.
Символізм і підтекст
На поверхні казка виглядає як проста історія з анекдотичним фіналом: дівчина не могла заснути через горошину під купою матраців — значить, вона справжня принцеса. Але тут є глибший підтекст.
Горошина — це не просто овоч, а символ внутрішньої чутливості, витонченості та навіть аристократичної вразливості. Деякі літературознавці вважають, що Андерсен навмисно перебільшив ситуацію, щоб висміяти одержимість соціальними статусами й штучними уявленнями про «справжність» походження.
Цікаві факти про казку
-
Одна з найкоротших: «Принцеса на горошині» — одна з найлаконічніших казок Андерсена, але її образність зробила її вічно популярною.
-
Критика на старті: Після публікації казку звинувачували в «простакуватості» та відсутності моралі — на відміну від більш традиційних повчальних історій.
-
Музичні адаптації: Історія стала основою мюзиклу «Once Upon a Mattress», який зробив образ «примхливої принцеси» ще популярнішим у ХХ столітті.
-
Горошина зберігається в музеї: Згідно з фіналом казки, горошину зберегли у королівському музеї — це, звісно, художній прийом, але він став частиною культурного міфу.
Зв’язок з Німеччиною: переклади, фразеологізми, популярність
Хоч Андерсен був данцем, його творчість дуже швидко здобула популярність у Німеччині. Вже у 1840-х роках казки активно перекладались німецькою, зокрема й «Принцеса на горошині». Відомо, що в одному з видань братів Грімм ця історія з’явилась під назвою «Die Erbsenprobe» («Горошинове випробування»), хоча згодом була вилучена через сумнівне авторство.
В німецькій мові закріпився і фразеологізм «wie die Prinzessin auf der Erbse» — про людину, яка надто перебірлива або чутлива до дрібниць.
Більше того, саме в Німеччині образ «принцеси на горошині» набув сатиричного значення, ставши символом буржуазної вразливості або снобізму. Це чудово ілюструє, як одна і та сама казка може змінювати зміст у різних культурних контекстах.
«Принцеса на горошині» — не просто чарівна казка для дітей. Це коротка, але глибока історія, яка поєднує фольклорні елементи, соціальну сатиру та психологічну символіку. Вона демонструє, як Андерсен поєднував традиції з авторською винахідливістю, створюючи літературні твори, що живуть і трансформуються у різних культурах — зокрема й у німецькій.
Вистава “Принцеса на горошині” в Ляльковому театрі Буратіно в вересні 2025.
